Передумова виникнення проєкту та потреби створення глосарію

Ідея України, як з одного боку — буферної зони для безпеки ЄС, з іншого боку — додатку до імперії, довго відображала відсутність України в європейському культурно-інтелектуальному просторі. Після подій 24 лютого пожвавився дискурс про необхідність перегляду того, як знання про Україну у світі продукувались крізь призму московських епістемологій, що часто замасковані під “східноєвропейськими” студіями.

Критичний та нюансований аналіз українських контекстів через призму колоніальних теорій можна знайти у працях Віри Агеєвої, Тамари Гундорової, Віталія Чернецького, Оксани Забужко, Марка Павлишина, Миколи Рябчука (та багатьох інших). Ми плануємо зробити багатий доробок доступним для широкого загалу.

Після повномасштабного вторгнення, тема колоніальності та деколонізації почала популяризуватися поза академічним середовищем як ніколи раніше. Разом з цим, почали підійматися питання про важливість критичного використання цих методологій, а не запозичення або копіювання, як слушно зауважували вищеперелічені мислительки та мислителі. Ми хочемо зробити внесок у розповсюдження та критичне використання інструментів теорій та методик, пов'язаних із де- та постколоніальними концепціями в українських контекстах. Це дозволить не лише глибше осмислити минуле України, а й активно приєднатися до глобальної дискусії інтелектуальної боротьби з колоніальними епістемологіями.

Мета та задачі проєкту

Нашою метою є розробити комплексний глосарій для представників культури та суміжних сфер, що слугуватиме інструментом:

Словник не має на меті слугувати вичерпним зібранням всіх напрацювань колоніальних студій (та всіх термінів пост- та де-, анти- колоніальних теорій, спродукованих поза українським контекстом); ми не претендуємо репрезентувати деколоніальну думку в Україні. Радше, при прагнемо дати можливістю доступно ознайомитись широкому загалу працівників культури, історичних та соціальних наук з цим інструментарієм.

Розмірковуючи про сутність плинності, багатогранності та гнучкості деколоніальної думки, ми вважаємо за потрібне зробити три важливих ремарки:

  1. Деколоніальна лексика не є фіксованою та ригідною, Деколоніальну риторику не можна пояснити в жорсткій формі “термін – визначення”. Для нас важливо не гомогенізувати й не стирати інші досвіди колонізованих народів, не намагатися створити щось “інноваційне” чи всеосяжне. Тож цей проект є скоріше експозицією, дослідженням відповідної пост- та де- колоніальної лексики, лише однією з ниточок у мультидисциплінарному та багатошаровому сплетінні культурної боротьби з нео- та колоніальними експансіями. Метою цього глосарію не є надати вичерпний, розширений огляд, а познайомити, надихнути, просвітити, викликати інтерес і залучити до діалогу в простій та доступній формі.
  2. Ми прагнемо бути критичними, гнучкими та інклюзивними в розумінні українськості та колоніальної політики на території сучасної України. Ми підкреслюємо, що український деколоніальний глосарій має обов’язково включати досвіди національних та релігійних меншин. Ми запрошуємо авторів з різноманітним культурним та академічним багажем, які досліджують явища через призму деколонізації та постколоніальної перспективи, що мають місце на теренах сучасної України. Проте важливо зазначити, що мова написання українська - також необхідне вільно володіння українською для прочитання/надання коментарів щодо статей інших авторів.
  3. Ми усвідомлюємо, що деколоніальна та постколоніальна призми - це лише один з інструментів прочитання українського минулого та написання майбутнього. Є експерти та автори, що не погоджуються з таким трактуванням. Ми відкриті до діалогу, критики та дискусій.

Цільові аудиторії проєкту